Пандемія у світі збільшить дефіцит фінансування освіти на третину

     ЮНЕСКО закликає до збільшення обсягу та підвищення якості фінансування освіти і звертає увагу на те, що освіті приділяється мало уваги в рамках зусиль по відновленню після кризи COVID-19. Дані ЮНЕСКО показують, що цей сектор отримує лише 0,78% від загального обсягу фінансової допомоги в усьому світі. Крім того, за прогнозами, допомога на цілі освіти скоротиться на 12% в результаті пандемії. Згідно з висновками ЮНЕСКО, пандемія також може збільшити дефіцит фінансування освіти на третину, до 200 мільярдів доларів США в рік в країнах з низьким і середнім рівнями доходу, що становить приблизно 40% від загальних витрат. Завчасні інвестиції в програми ліквідації відставання і відновлення дозволять заощадити кошти, зменшуючи витрати на відшкодування збитку, нанесеного пандемією COVID-19, на 75%. Ці дані, опубліковані в рамках Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти, показують, що навіть до кризи COVID-19 лише кожна п’ята країна намагалась забезпечити рівність в сфері освіти за допомогою своїх механізмів фінансування.

     Через рік після початку пандемії COVID-19 більше 800 мільйонів учнів, тобто більше половини всіх учнів в світі, як і раніше стикаються з серйозними перебоями в освітньому процесі, – починаючи від повного закриття шкіл у 31 країні і закінчуючи скороченим або неповним навчальним графіком в 48 інших країнах (нові дані, що опубліковані на інтерактивній карті моніторингу ЮНЕСКО). Карта показує, що в усьому світі школи були повністю закриті в середньому на 3,5 місяці (14 тижнів) з початку пандемії. Ця цифра зростає до 5,5 місяців (22 тижні), що еквівалентно двом третинам навчального року, з урахуванням локалізованого закриття шкіл. Тривалість закриття значно варіюється в залежності від регіону: в середньому від 5 місяців (20 тижнів) повного закриття по всій країні в країнах Латинської Америки і Карибського басейну до 2,5 місяця (10 тижнів) в Європі і всього лише одного місяця в Океанії. Аналогічні регіональні коливання спостерігаються при врахуванні локалізованих закриттів: в Латинській Америці і Карибському басейні тривалість повного і локалізованого закриття перевищувала в середньому 7 місяців (29 тижнів) в порівнянні з середньо-світовим показником в 5,5 місяців (22 тижні).

     Уряди прагнули звести до мінімуму закриття навчальних закладів по всій країні – зі 190 країн в піковий період в квітні 2020 року до 30 країн на даний час – на користь часткового закриття. На сьогодні школи повністю відкриті в 101 країні. «Тривалі і неодноразові закриття навчальних закладів наносять зростаючу психосоціальну шкоду учням, збільшуючи втрати в галузі освіти і ризик відсіву, що непропорційно великою мірою позначається на найбільш вразливих верствах населення. Тому повне закриття шкіл має бути крайньою мірою, а їх безпечне відкриття – пріоритетним завданням», – наголосила Одре Азуле, Генеральний директор ЮНЕСКО. У ході Глобальної наради з питань освіти, скликаної ЮНЕСКО в жовтні 2020 року, уряди і партнери взяли на себе зобов’язання забезпечити збереження бюджетних коштів, що виділяються на освіту, і зосередити зусилля на забезпеченні безпечного та інклюзивного відновлення роботи шкіл та наданні підтримки вчителям, розвитку навичок і забезпеченні зв’язку для всіх. Для забезпечення безпечного повернення в школи ЮНЕСКО закликала приділяти пріоритетну увагу 100 мільйонам педагогів у всьому світі в рамках кампаній із вакцинації. Міжнародний відділ ЦК Профспілки

Рубрики: Без категорії

Доплати медичним працівникам закладів освіти Прийнято закон щодо правового регулювання дистанційної роботи